Дистанційне навчання. Мова рідна ,слово рідне (старша група)

by dn6adm · 4 Травня, 2020

Розвиток мовлення.

Птахи рідного краю

Мета: продовжувати формувати знання дітей про птахів своєї місцевості;

закріплювати вміння розрізняти птахів за зовнішніми ознаками, поведінкою; удосконалювати навички вживання іменників у родовому відмінку множини; іменників – назв дитинчат птахів; вчити складати описові розповіді про птахів за запитаннями, за схемою; розвивати комунікативні здібності, уміння працювати в парах, групах, вести діалог; розвивати асоціативне мислення; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до птахів, інтерес до художніх творів.

Матеріал: дидактична гра «Склади картинку», дидактична гра «Хто де живе», дидактична гра «Зимуючі-перелітні»;

Хід заняття

Психогімнастика. Привітання:

Доброго ранку, рідний наш дім!

Доброго ранку, гостям усім!

Доброго ранку, сонечку ясному!

Доброго ранку, садочку прекрасному!

Станем разом ми у коло,

Скільки друзів – глянь навколо!

Руку дружби простягну –

З другом сварку не почну!

Будемо всі дружно гратись,

Пізнавати і навчатись!

Мотивація.

Вихователь: Щоб дізнатися, про кого ми будемо з вами говорити, відгадайте загадку:

«Прилетіли гості, сіли на помості.

Без сокири, без лопати збудували собі хати»

– Хто це, діти?

– За якими словами ви дізналися відгадку? (П.в. Птахи мають крила, літають; перелітні повертаються з теплих країв; не мають інструментів, гнізда будують самі)

Дидактична гра «Склади пазли» (лебідь, дика качка, соловей, снігур)

Вихователь пропонує дітям об’єднатися за кольором бейджиків в пари;

розповісти про асоціації , назвати пташку за кольором бейджика (жовто-зелені – синички, білі – лебеді, червоні – снігурі, чорно-сірі – шпаки, світло-коричневі з нотками – соловейки, коричневі – горобці, чорно-білі – сороки)

Пальчикова гімнастика.

«Пташечки літають, крильцями махають,

А долоньки у діток, наче крила у пташок»

Діти викладають пазли під спів птахів; називають птахів.
Дидактична гра «Зимуючі чи перелітні»

Діти підходять до столу, беруть пташку і прикріплюють до відповідного дерева (зимуючі – до зимового, перелітні – до весняного; називають птаха)

Вихователь: Молодці, малята! Назвіть, будь ласка, причини, які спонукають перелітних птахів відлітати у теплі краї? (П.в.: Ластівка, зозуля, шпак, соловейко, жайворонок відлітають в теплі краї тому, що вони комахоїдні. А комахи на зиму ховаються і цим птахам нема чого їсти. Лелеки, журавлі, чаплі, лебеді, дикі качки – це водоплавні птахи. Вони живляться рибами, жабами, а взимку водойми замерзають.)

Вихователь: А що роблять зимуючі птахи, щоб не замерзнути і легше знайти собі їжу? (П.в.: Вони перебираються поближче до житла людей)

Вихователь:

Сьогодні загадку я вам загадала,

Без рук, без сокир хатки збудували.

Відгадка була зовсім недалечко,

Виходить, що це … (пташине гніздечко).

Дидактична гра «Хто де живе?»

– ластівка – під дахом будинку;

– синичка, дятел, горобець – в дуплі;

– шпак – шпаківні;

– соловейко – у траві;

– лелеки – на дахах або стовпах;

– зозуля – свого гнізда не має.

Робота у групах.

Вихователь: Діти, як ви гадаєте, що найголовніше відбувається в житті птахів навесні? (П.в. Птахи висиджують пташенят)

Мовна гра «Гніздечко передай – пташенят називай» (у сороки – сороченята; лелеки – лелеченята; у ворони – вороненята; у горобця – горобенята; у голуба – голуб’ята; у ластівки –ластів’ята; у у сови – совенята; у синички – синичата; у лебедя – лебедята; у шпака – шпаченята)
Фізкультхвилинка:

Станем струнко – руки вбоки,

Пострибаєм, як сороки.

Як сороки-білобоки.

Стрибу-стрибу, скоки-скоки.

Ходять чаплі по болоту, пильно дивляться у воду,

А над ними журавлі полетіли угорі.

Горобчики пострибали – цінь-цвірінь, цінь-цвірінь,

І зернята поклювали – цінь-цвірінь.

Мовна гра «Один-багато»

– Горобець (багато кого?) – горобців;

– сорока – сорок;

– ворона – ворон;