Дистанційне навчання. Дитина в довкіллі/Талановиті пальчики

Тема: Жучок-Сонечко

Мета: поглибити знання дітей про сонечко семикрапкове; закріплювати вміння зв’язно переказувати оповідання; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; розвивати навички ліплення; заохочувати творчість у роботі з пластиліном; виховувати бережливе ставлення до комах як частини живої природи.

Обладнання: пластилін чорного та червоного кольорів, шкарлупа від грецького горіха, зображення хмарки, дощика, ключ від Весни.

 

Попередня робота з дітьми: спостереження за жучком-сонечком, розучування закличок.

Хід заняття:

  1. Вступна частина:

Як легко дихається весною. Вдихніть весняне повітря. Чим пахне весна?

  • А чи знаєте ви, що кожна пора року має свій ключик? Якого кольору ключ у Весни? Чому ви так думаєте?
  • Але весна не може знайти свій ключик. То допоможемо їй?
  1. Основна частина:

– Давайте запитаємо у дощика, чи не бачив він ключа. Але ж як покликати дощ?

Закличка

Іди, іди дощику,

Зварим тобі борщику,

У глинянім горщику,

Іди, іди дощику.

(крапельки дощу)

  • Дощик нам підкаже, як знайти ключик Весни. Ключик знайдеться, якщо ми перекажемо оповідання «Врятував сонечко» В. Сухомлинський.

ВРЯТУВАВ СОНЕЧКО

Це було повесні. Цілий день сяяло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

Під високою шовковицею сидів хлопчик Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець.

Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до іншого. «Чому ж воно не летить?» – подумав Василько. Йому стало шкода сонечка.

Острівець ставав усе меншим. Ось він уже такий, як п’ятачок. Ось він уже не більший від копійки. Сонечко сиділо непорушно.

Василько побіг під дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятувати сонечко.

Запитання:

  • В яку пору року сталася ця подія?
  • Як звали хлопчика?
  • За чим спостерігав Василько?
  • Де знаходився маленький острівець?
  • Що побачив Василько на острівці?
  • Як поводилося сонечко?
  • Чому воно не летіло?
  • Як повівся хлопчик?
  • Чи правильно він зробив, адже він змок?
  • Як би вчинили ви?

 

– Молодці, ви гарно переказали казку. Але дощик каже, що у нього немає ключа і нам слід покликати жучка-сонечко, бедрика. Тож давайте разом промовимо таку закличку:

Закличка:

Лети, лети, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко!

– Подивіться, яке сонечко до нас залетіло! Воно говорить, що знає де знаходиться ключ від Весни але віддасть після того як ми зробимо багато-багато бедриків, щоб нашому Сонечку не було сумно одному.

(Діти сідають за столи. Діти беруть матеріал і приступають до роботи дивлячись на зразок)

– Які ж гарні бедрики у вас вийшли! Сонечку так вони сподобались, що воно віддало нам ключ від Весни.

  1. Заключна частина:

– Землю відчинимо, щоб прокинулася травиця. Річку, щоб прокинулася водиця. Небо відчинимо, щоб засвітило сонце.

Підсумок заняття.

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.