Дистанційне навчання. Дитина в довкіллі/Талановиті пальчики

by dn6adm · 13 Травня, 2020

Тема: Жучок-Сонечко

Мета: поглибити знання дітей про сонечко семикрапкове; закріплювати вміння зв’язно переказувати оповідання; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; розвивати навички ліплення; заохочувати творчість у роботі з пластиліном; виховувати бережливе ставлення до комах як частини живої природи.

Обладнання: пластилін чорного та червоного кольорів, шкарлупа від грецького горіха, зображення хмарки, дощика, ключ від Весни.

Попередня робота з дітьми: спостереження за жучком-сонечком, розучування закличок.

Хід заняття:

Вступна частина:

– Як легко дихається весною. Вдихніть весняне повітря. Чим пахне весна?

А чи знаєте ви, що кожна пора року має свій ключик? Якого кольору ключ у Весни? Чому ви так думаєте?
Але весна не може знайти свій ключик. То допоможемо їй?

Основна частина:

– Давайте запитаємо у дощика, чи не бачив він ключа. Але ж як покликати дощ?

Закличка

Іди, іди дощику,

Зварим тобі борщику,

У глинянім горщику,

Іди, іди дощику.

(крапельки дощу)

Дощик нам підкаже, як знайти ключик Весни. Ключик знайдеться, якщо ми перекажемо оповідання «Врятував сонечко» В. Сухомлинський.

ВРЯТУВАВ СОНЕЧКО

Це було повесні. Цілий день сяяло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

Під високою шовковицею сидів хлопчик Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець.

Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до іншого. «Чому ж воно не летить?» – подумав Василько. Йому стало шкода сонечка.

Острівець ставав усе меншим. Ось він уже такий, як п’ятачок. Ось він уже не більший від копійки. Сонечко сиділо непорушно.

Василько побіг під дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятувати сонечко.

Запитання:

В яку пору року сталася ця подія?
Як звали хлопчика?
За чим спостерігав Василько?
Де знаходився маленький острівець?
Що побачив Василько на острівці?
Як поводилося сонечко?
Чому воно не летіло?
Як повівся хлопчик?
Чи правильно він зробив, адже він змок?
Як би вчинили ви?

– Молодці, ви гарно переказали казку. Але дощик каже, що у нього немає ключа і нам слід покликати жучка-сонечко, бедрика. Тож давайте разом промовимо таку закличку:

Закличка:

Лети, лети, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко!

– Подивіться, яке сонечко до нас залетіло! Воно говорить, що знає де знаходиться ключ від Весни але віддасть після того як ми зробимо багато-багато бедриків, щоб нашому Сонечку не було сумно одному.

(Діти сідають за столи. Діти беруть матеріал і приступають до роботи дивлячись на зразок)

– Які ж гарні бедрики у вас вийшли! Сонечку так вони сподобались, що воно віддало нам ключ від Весни.