Поради психолога

6 порад від психолога, чий метод виховання оцінили батьки з цілого світу

Це цікаві методи виховання, де немає гіперопіки які полегшать життя багатьох батьків. Як попередити дитячі істерики 1.Забираємо з поля зору дитини те, що їй не можна брати.

2.Показуємо дитині новий яскравий подразник, обіцяємо іншу, більш цікаву діяльність. У мене на цей випадок завжди з собою були мильні бульбашки або кулька, яку можна екстрено почати надувати, дрібні дешеві іграшки, які можна завести.

3.Ножиці – справді небезпечна іграшка для малюка, але якщо дуже хочеться, можна покрутити в руках під пильним наглядом мами. Занадто багато заборон нервує дитину і обмежує її розвиток.

4.Формула прийому «Звичайно, тільки потім» або «Так, але…»: «Звичайно, ми будемо гратися, тільки спочатку трохи поспимо, а потім будемо гратися».

5.Щоб перервати гру для прийому їжі, пропонуємо дитині нагодувати іграшку. Щоб нагодувати юного будівельника потрібно замість «Залиш кубики, йдемо їсти суп», оголосити, що у бригади будівельників обідня перерва.

6.Пропонуємо альтернативу, суть якої в тому, що дитина все одно зробить по-нашому: «Ти спочатку збереш машинки чи солдатиків?» Прийом працює недовго: від того віку, коли дитина здатна зробити вибір, до того, коли вона здатна відхилити обидва варіанти.

Як заспокоїти дитину, якщо істерика вже почалася Якщо істерики все-таки не вдалося уникнути, то алгоритм дій може бути наступний:

1.Перемикання уваги. 2.Ритуал заспокоєння. Як правило, з часом в кожній родині виробляється свій ритуал заспокоєння. Це може бути якийсь віршик, казка або гра. Наприклад, мама дує, щоб висушити сльози. Або даємо дитині попити «чарівної» водички, яка заспокоює. 3.Ігнорування. Якщо всі інші методи вже випробувані й немає загрози здоров’ю (епілептичний, астматичний напад), можна залишити дитину поплакати на самоті або просто деякий час не звертати уваги на крик. Не сварити, не замикати дитину, а спокійно озвучити висновок: «Напевно, тобі просто хочеться зараз поплакати… Коли плакати набридне, ми з тобою [запропонувати щось цікаве]».

Як нагодувати дитину, яка мало їсть Їжа – природна потреба організму. Спробуйте «забути» нагодувати немовля. Воно сповістить вас про голод гучним криком і не заспокоїться, поки його не нагодують. Дитина краще знає, коли і скільки їй треба їсти.

1.Пропонуючи дитині різноманітну та різнобарвну їжу, пам’ятайте про тонкий психологічний момент: головне – не почати вмовляти! Краще дозвольте дитині зголодніти. Коли їжа асоціюється тільки з позитивними моментами, апетит набагато кращий.

2.Якщо ще й залучати дитину до процесу приготування, дати їй можливість творити на кухні, експериментувати з інгредієнтами, вибирати продукти для вечері в магазині, то у маленького гурмана взагалі не буде проблем з апетитом.

3.А якщо вкотре мамі захочеться «догодувати» дитину – варто пригальмувати і задуматися: «Що мене змушує так чинити? Стереотипи з минулого? Свої переконання: з’їдати потрібно все, що лежить на тарілці. Страх, що дитина залишиться голодною?» Повірте, дитина собі не ворог, у неї ще контакт з тілом не розірваний. Поїсть, коли зголодніє. Насильство їжею – далеко не найкраща форма прояву батьківського піклування. Якщо дитина нічого не їсть

1.Якщо ваша дитина «взагалі нічого не їсть» за столом з тарілки, спробуйте не давати перекушувати між прийомами їжі.

2.Постарайтеся забрати з раціону продукти з підсилювачами смаку і ароматизаторами. Коли дитина звикає до різних «підсолоджувачів», прісна, дієтична їжа в дитячому садку починає здаватися несмачною.

3.Менше солодкого.

4.Більше гуляти, більше рухової активності. Впевнена, що це сприятливо відіб’ється на дитячому апетиті. Як вкласти дитину спати До причин складного засинання відносяться звичка засинати зі сльозами, розуміння сну як покарання і гіпертрофована важливість засинання вчасно з боку батьків.

1.Тілесно-орієнтована терапія. Я сідала на стільчик поруч з ліжечком. Одну руку клала малюкові на стегно, м’яко фіксуючи при цьому ноги, а другу – на плече і робила дуже легкі погойдування. Це дозволяє досягти м’язового розслаблення, а також розслабити нервову систему організму.

2.Спільне дихання. Тримаючи руки на тілі малюка, я приєднувалася до його дихання і деякий час дихала так само, як він. Поступово я робила своє дихання глибшим. Після чого починала потихеньку розгойдуватися в такт. За рахунок коливальних рухів і уповільнення дихання приходило розслаблення, і діти засинали дуже швидко.

3.Монотонне читання. При прочитанні тексту казки я вставляла в нього фрази про розслаблення і сон: «І сказав тоді ведмідь… Сяду на пеньок… З’їм пиріжок… Ляжу на травичку… Відпочину трохи…» Читати треба протяжно, на видиху, з паузами для плавного вдиху і з поступовим уповільненням темпу мовлення. При такому прочитанні теж відбувається уповільнення дихання у слухачів.

Як привчити дитину спати окремо

1.Вводимо атрибут спокійного сну. Ним може стати іграшка, з якою малюк буде засинати. З такою іграшкою легко засинається не тільки в своєму ліжечку, а й в будь-якому іншому місці.

2.Переїжджаємо на нове ліжко разом. Якщо дитина спала в батьківському ліжку, то можна спочатку мамі перелягти разом з малюком на дитяче ліжко. І тоді він спочатку звикає до нового ліжка (поруч з мамою), а вже потім, у звичному для нього ліжка, буде звикати спати без мами.

3.Створюємо додатковий стимул. А якщо особиста мотивація не дуже сильна, то можна створити додатковий стимул. Для цього можна разом з дитиною вибрати нову постільну білизну і якісь аксесуари: зірки, що світяться на стелі, гарний нічничок і талісман для приємних снів.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.